Пошук

Ми всі трішки знаємо німецьку


Коли більшість з нас чує «німецька мова», ми відразу згадуємо такі слова та фрази, як GutenMorgen, GutenTag, Händehoch, Hitlerkaputt, Scheiße, Sehrgut, Eins, zwei, Polizei… тощо. Однак ми насправді знаємо набагато більше німецьких слів… і цього часто-густо навіть не усвідомлюємо!

Річ у тому, що мови схожі на людей: вони люблять подекуди копіювати те, що мають інші. Тому в усі часи слова мігрували з однієї мови в іншу — і вони, звісно, продовжують робити це сьогодні. Це можна пояснити багатьма чинниками: потреба розширити словниковий запас, поява нових речей і товарів з певної країни, домінування тієї чи іншої мови в міжнаціональній комунікації, мода на вивчення певної мови… Походження слова лінгвісти називають етимологією, а спеціалізовані словники, у яких можна дізнатися про походження слів, — етимологічними. У таких словниках можна відкрити для себе багато чого нового.

Автор: Ігор Возняк

Багато зараз говорять про засилля англіцизмів в українській мові (ця проблема не обходить і німецьку мову стороною). А чи знаєте ви, як називають слова німецького походження? Якщо ні, тоді запам’ятайте — германізми (бо германцями називають племена, від яких беруть свій початок сучасні німці й інші народи, у тому числі й англійці). Іноді такі германізми проникали в нашу мову через посередництво інших мов, передусім польської, тому далеко не завжди у слові можна впізнати його німецьке коріння.

У цій статті ми кинемо оком на слова, які ми часто використовуємо в українській мові та які насправді примандрували до нас з німецької мови.


Ми розглянемо лише ті запозичення, які відбулися протягом приблизно останніх восьмиста років і звучання яких максимально близьке до їхніх німецьких відповідників. Але пам’ятайте, що мова вносить у нові слова свої корективи, щоб ці слова природніше звучали в оточенні її власних слів, тому не завжди запозичене слово має той самий звуковий склад, що й первісне іншомовне слово. Так, до прикладу, не відразу в слові ярмарок можна впізнати німецьке Jahrmarkt, адже в українській мові воно зазнало фонетичних змін, однак саме з німецької походить це близьке для нас слово.


До перших німецьких мігрантів в українській мові можна віднести такі слова: верстат (Werkstatt), кошт (Kosten), крам (Kram), майстер (Meister), ліхтар (Leuchter), фарба (Farbe).


Тепер перейдімо до XIV-XV століть. У той час німецькі ремісники активно селилися на просторах тодішньої Речі Посполитої, частиною якої була наша Галичина. Відповідно, українська мова збагатилася за посередництва польської мови багатьма німецькими словами, які використовували в ремісництві, торгівлі та міському самоврядуванні. До них належать такі:

  • друк ←drucken

  • цех ← Zech (застаріле слово, зараз використовують Zunft)

  • ринок ← через пол. rуnеk від сер.-в.-нім. rinc («круг», «коло», зараз Ring)

  • рахунок ←Rechnung

  • ратуша ← Rathaus

  • смак ←Geschmack

Багато запозичень є технічними термінами, при чому в різних галузях, а також словами на позначення побутових речей і речовин. Гляньте на такі слова:

  • шлагбаум ← Schlagbaum, тобто «опале дерево»

  • штат ← Staat

  • штраф ← Strafe

  • феєрверк ← Feuerwerk

  • обценьки ← від пол. obcęgi і далі від нім. Hebzange

  • пензель ← Pinsel

  • дах ← Dach

  • келих ← від пол. kielich < давньоверхньонім. Kelich, а у сучасній німецькій — derKelch (але це слово зараз не застосовують щодо звичних для нас келихів)

  • ринва ← Rinne

  • бурштин ← Bärstein

  • цегла ← Ziegel

  • крейда ← Kreide(щоправда це від лат. crēta)

  • бляха ← Blech

  • васервага ← Wasserwaage, від Wasser — вода + Waage — ваги

  • циферблат ← Zifferblatt, від Ziffer — цифра + Blatt — лист, аркуш

  • рюкзак ← Rucksack, від Rücken — спина + Sack — мішок

  • абзац ← Absatz

  • курорт ←Kurort

  • плацкарт ←Platzkarte

  • масштаб ←Maßstab

  • айсберг ← Eisberg, від Eis — лід + Berg — гора

  • льох ← Loch

  • люфт ←Luft (повітря)

  • ґаблі ←Gabel

  • друшляк ← від нім. Durchschlag < durchschlagen — «пронизувати», «проціджувати», запозичено через пол. druszlak, durszlak

  • шухляда ← від нім. Schublade, можливо, через посередництво пол. szuflada

  • бюстгальтер ← Büstenhalter

  • фартух ← через пол. fartuch від нім. Vortuch, утвореного від vor- — «перед» + Tuch — «хустка»

  • шлейф ← Schleife

  • галстук ← Halstuch — «шийна хустка»

  • краватка ← Krawatte (кажуть, що краватки придумали хорвати, тому вони носять таку назву)

  • поташ ← Pottasche, від Pott — горщик і Asche — зола

  • смалець ←Schmalz

  • цукор ←Zucker

  • шваґро ←Schwager

  • шуфля ←Schaufel

Через те, що багато українських чоловіків у свій час служили в австрійській армії, українська військова мова збагатилася багатьма німецькими словами:

  • вахта ←Wacht

  • гауптвахта ←Hauptwacht

  • гільза ← Hülse

  • фельпост ← Feldpost

  • фельдмаршал ← Feldmarschall

Слово бровар також має німецьке походження (від Braumeister), що й не дивно, адже німці — відомі броварі. Також німецьке походження мають такі назви професій, як грабар, тесля, маляр, дзиґар, комісар, бухгалтер.

Мова запозичує не лише іменники, але й дієслова. Так, на перший погляд цілком українські дієслова дякувати (danken), рятувати (retten), віншувати (wünschen), плюндрувати (plündern), вербувати (werben) мають німецьке походження.


Ну й, звісно, львівська ґвара та сучасний український сленг так само мають багато перетворених німецьких слів. Серед них:

  • пуцувати ←putzen

  • ґлянцувати ← glänzen

  • цвібак ← Zwieback

  • пляцок ← Plätzchen

  • гендляр ← Händler

  • кнайпа ← Kneipe

  • фана ← Fahne

  • брати на гец ← Hetz (österreichisch, umgangssprachlich Spaß, Vergnügen, Belustigung)

  • лахати ← lachen

  • штиняти ← stinken

Отож, навіть якщо ви лише починаєте вивчати німецьку мову, ви вже насправді знаєте багато німецьких слів, просто ніколи цього не підозрювали (або ж рідко над цим задумувалися). Знання походження слова часто допомагає нам розуміти нові, похідні слова, а також ми так швидше можемо вивчити нові слова, які подібні до наших рідних слів.

0 переглядів0 коментарів

Останні пости

Дивитися всі

Короткі слова німецької, яких бояться студенти Сьогодні поговоримо про те, що наводить жах на тих, хто вчить німецьку, чи не більше (але явно не менше), ніж артиклі. Це *місце для страшної музики* мод

Більше яскравості в строгу німецьку авторка статті: Іра Зарицька Давайте ми собі уявимо, що ми знаємо німецьку. І що можна реагувати, як проста жива людина, а не ідеальний запис аудіо для книжки. Для

Пссс, тут зручні шпаргалки авторка статті: Іра Зарицька Керування дієслів - це така штука, коли дієслово після себе хоче або певний відмінок (дуже часто це Akkusativ), або прийменник і відмінок, або