Коли більшість з нас чує «німецька мова», ми відразу згадуємо такі слова та фрази, як GutenMorgen, GutenTag, Händehoch, Hitlerkaputt, Scheiße, Sehrgut, Eins, zwei, Polizei… тощо. Однак ми насправді знаємо набагато більше німецьких слів… і цього часто-густо навіть не усвідомлюємо!
Річ у тому, що мови схожі на людей: вони люблять подекуди копіювати те, що мають інші. Тому в усі часи слова мігрували з однієї мови в іншу — і вони, звісно, продовжують робити це сьогодні. Це можна пояснити багатьма чинниками: потреба розширити словниковий запас, поява нових речей і товарів з певної країни, домінування тієї чи іншої мови в міжнаціональній комунікації, мода на вивчення певної мови… Походження слова лінгвісти називають етимологією, а спеціалізовані словники, у яких можна дізнатися про походження слів, — етимологічними. У таких словниках можна відкрити для себе багато чого нового.
Автор: Ігор Возняк
Багато зараз говорять про засилля англіцизмів в українській мові (ця проблема не обходить і німецьку мову стороною). А чи знаєте ви, як називають слова німецького походження? Якщо ні, тоді запам’ятайте — германізми (бо германцями називають племена, від яких беруть свій початок сучасні німці й інші народи, у тому числі й англійці). Іноді такі германізми проникали в нашу мову через посередництво інших мов, передусім польської, тому далеко не завжди у слові можна впізнати його німецьке коріння.
У цій статті ми кинемо оком на слова, які ми часто використовуємо в українській мові та які насправді примандрували до нас з німецької мови.
Ми розглянемо лише ті запозичення, які відбулися протягом приблизно останніх восьмиста років і звучання яких максимально близьке до їхніх німецьких відповідників. Але пам’ятайте, що мова вносить у нові слова свої корективи, щоб ці слова природніше звучали в оточенні її власних слів, тому не завжди запозичене слово має той самий звуковий склад, що й первісне іншомовне слово. Так, до прикладу, не відразу в слові ярмарок можна впізнати німецьке Jahrmarkt, адже в українській мові воно зазнало фонетичних змін, однак саме з німецької походить це близьке для нас слово.
До перших німецьких мігрантів в українській мові можна віднести такі слова: верстат (Werkstatt), кошт (Kosten), крам (Kram), майстер (Meister), ліхтар (Leuchter), фарба (Farbe).
Тепер перейдімо до XIV-XV століть. У той час німецькі ремісники активно селилися на просторах тодішньої Речі Посполитої, частиною якої була наша Галичина. Відповідно, українська мова збагатилася за посередництва польської мови багатьма німецькими словами, які використовували в ремісництві, торгівлі та міському самоврядуванні. До них належать такі:
друк ←drucken
цех ← Zech (застаріле слово, зараз використовують Zunft)
ринок ← через пол. rуnеk від сер.-в.-нім. rinc («круг», «коло», зараз Ring)
рахунок ←Rechnung
ратуша ← Rathaus
смак ←Geschmack
Багато запозичень є технічними термінами, при чому в різних галузях, а також словами на позначення побутових речей і речовин. Гляньте на такі слова:
шлагбаум ← Schlagbaum, тобто «опале дерево»
штат ← Staat
штраф ← Strafe
феєрверк ← Feuerwerk
обценьки ← від пол. obcęgi і далі від нім. Hebzange
пензель ← Pinsel
дах ← Dach
келих ← від пол. kielich < давньоверхньонім. Kelich, а у сучасній німецькій — derKelch (але це слово зараз не застосовують щодо звичних для нас келихів)
ринва ← Rinne
бурштин ← Bärstein
цегла ← Ziegel
крейда ← Kreide(щоправда це від лат. crēta)
бляха ← Blech
васервага ← Wasserwaage, від Wasser — вода + Waage — ваги
циферблат ← Zifferblatt, від Ziffer — цифра + Blatt — лист, аркуш
рюкзак ← Rucksack, від Rücken — спина + Sack — мішок
абзац ← Absatz
курорт ←Kurort
плацкарт ←Platzkarte
масштаб ←Maßstab
айсберг ← Eisberg, від Eis — лід + Berg — гора
льох ← Loch
люфт ←Luft (повітря)
ґаблі ←Gabel
друшляк ← від нім. Durchschlag < durchschlagen — «пронизувати», «проціджувати», запозичено через пол. druszlak, durszlak
шухляда ← від нім. Schublade, можливо, через посередництво пол. szuflada
бюстгальтер ← Büstenhalter
фартух ← через пол. fartuch від нім. Vortuch, утвореного від vor- — «перед» + Tuch — «хустка»
шлейф ← Schleife
галстук ← Halstuch — «шийна хустка»
краватка ← Krawatte (кажуть, що краватки придумали хорвати, тому вони носять таку назву)
поташ ← Pottasche, від Pott — горщик і Asche — зола
смалець ←Schmalz
цукор ←Zucker
шваґро ←Schwager
шуфля ←Schaufel
Через те, що багато українських чоловіків у свій час служили в австрійській армії, українська військова мова збагатилася багатьма німецькими словами:
вахта ←Wacht
гауптвахта ←Hauptwacht
гільза ← Hülse
фельпост ← Feldpost
фельдмаршал ← Feldmarschall
Слово бровар також має німецьке походження (від Braumeister), що й не дивно, адже німці — відомі броварі. Також німецьке походження мають такі назви професій, як грабар, тесля, маляр, дзиґар, комісар, бухгалтер.
Мова запозичує не лише іменники, але й дієслова. Так, на перший погляд цілком українські дієслова дякувати (danken), рятувати (retten), віншувати (wünschen), плюндрувати (plündern), вербувати (werben) мають німецьке походження.
Ну й, звісно, львівська ґвара та сучасний український сленг так само мають багато перетворених німецьких слів. Серед них:
пуцувати ←putzen
ґлянцувати ← glänzen
цвібак ← Zwieback
пляцок ← Plätzchen
гендляр ← Händler
кнайпа ← Kneipe
фана ← Fahne
брати на гец ← Hetz (österreichisch, umgangssprachlich Spaß, Vergnügen, Belustigung)
лахати ← lachen
штиняти ← stinken
Отож, навіть якщо ви лише починаєте вивчати німецьку мову, ви вже насправді знаєте багато німецьких слів, просто ніколи цього не підозрювали (або ж рідко над цим задумувалися). Знання походження слова часто допомагає нам розуміти нові, похідні слова, а також ми так швидше можемо вивчити нові слова, які подібні до наших рідних слів.
Opmerkingen