Ordnung muss sein!
Я думаю, що навіть ті, хто не вчив німецьку, знають, що в німецькому реченні є дуже сталий і визначений порядок слів, без якого іноді можна получити від атата по одному місцю до того, що вас не зрозуміють.
авторка статті: Іра Зарицька
Єдиний вихід - розібратися, що за чим йде та яка у цьому логіка.
Грубо кажучи, є три види порядку:
прямий,
зворотній,
підрядне речення.
Прямий порядок слів найпростіший та найбільш звичний: підмет (той, хто виконує дію), присудок (власне дія) та все решта (інші члени речення).
Важливо: між підметом та присудком ми не маємо права додавати будь-які слова.
Ich schreibe viel über die deutsche Sprache.
Der Kater beißt einen Menschen.
Порада: щоб було простіше у майбутньому з цими всіма законами і порядками, раджу у кожному реченні, яке ви читаєте, одразу відмічати підмет та присудок.
Зворотній порядок з’являється тоді, коли на початок речення ми виносимо якусь додаткову інформацію, на яку хочемо наголосити.
Gestern habe ich das Buch bis zum Ende gelesen.
Ab Montag werde ich Sport treiben und keine Süßigkeiten essen.
Підказка: зворотній порядок слів також використовуться у запитаннях, де замість наголошеної інформації буде питальне слово. У запитальних без питального слова уявлятимемо собі українське “чи” (як в молодшій школі на математиці: пишемо п’ять, в голові три).
Wann ist er gekommen?
(Чи) Hast du heute Zeit?
Порядок у підрядному реченні якісно відрізняється від двох попередніх, тому що підмет стоятиме на початку підрядного одразу після сполучника, а присудок піде у сам кінець речення (навіть якщо складається з двох слів, наприклад: пасив, перфект, модальні дієслова).
Ich bin sicher, dass du die Regeln wirklich lernst.
Sie hat gefragt, wann er morgen kommen kann.